1. Перспективне законодавство: звіт про управління і звіт про платежі на користь держави - чекаємо документи від Мінфіну. Зміни в порядок подання финотчетности. Закон "Про валюту", законопроект про відновлення кредитування, найважливіші і резонансні роз'яснення контролюючих органів з податкових, облікових, перевірочних питань з детальним коментарем.
2. Попереду звітність за 2-й квартал і півріччя. Виправляємо виявлені бухгалтером помилки.
3. Нове і актуальне про ПДВ.
4. Відпустки - 2018.
Перспективне законодавство: звіт про управління і звіт про платежі на користь держави - чекаємо документи від Мінфіну. Зміни в порядок подання финотчетности. Закон "Про валюту", законопроект про відновлення кредитування, найважливіші і резонансні роз'яснення контролюючих органів з податкових, облікових, перевірочних питань з детальним коментарем.
Обнародуваний проект змін до Національних положень (стандартам) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності" і 2 "Консолідована фінансова звітність"
З метою удосконалення нормативно-правових актів по бухобліку Мінфін підготував і оприлюднив проект наказу, яким затверджуються зміни в :
НП (С) БУ 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності"
НП (С) БУ 2 "Консолідована фінансова звітність".
Зокрема, проектом наказу пропонується затвердити нові форми фінансової звітності :
1) Звіт про платежі на користь держави
Його повинні будуть подавати не пізніше за 28 лютого підприємства, що представляють громадський інтерес, здійснюють діяльність по видобутку корисних копалин загальнодержавного значення (секція В розділи 05-08 КВЕД ДК 009 : 2010) або заготівлю деревини (секція А розділ 02, клас 02.20 КВЕД ДК 009 : 2010).
Цей звіт містить інформацію про платежі, що сплачених або підлягають сплаті на користь державного або місцевих бюджетів, зокрема, наводиться інформація про загальну суму платежів по видах платежів і по кожному об'єкту недропользования / використання лісових ресурсів
2) Звіт про управління
За проектом форму звіту про управління затверджувати не будуть. Тому кожне підприємство відповідно до визначення і опису змісту цього звіту повинен самостійно розробити його форму.
Звіт про управління містить додаткову інформацію не включену у фінансову звітність, у тому числі достовірний огляд розвитку підприємства і його діяльності за звітний період з описом ризиків, з якими стикається підприємство.
Звіт про управління повинен містити фінансову і у разі потреби нефінансову інформацію, у тому числі інформацію екологічного і соціального характеру. Аналіз по фінансовій звітності підприємства наводиться з відповідним описом і поясненнями.
Підприємства в цьому звіті розкриватимуть інформацію про можливі перспективи подальшого розвитку, діяльність у сфері досліджень і розробок, інформацію про придбання акцій, використання підприємством фінансових інструментів, схильність підприємства до ризиків (ціновий ризик, кредитний ризик, ризик ліквідності, ризик грошових потоків) та ін.
Середні підприємства мають право не відбивати в звіті про управління нефінансову інформацію.
17 травня 2018 г. ухвалений за основу законопроект "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України відносно відновлення кредитування", у якому пропонується:
1) Зменшити фінансове навантаження на позичальників, що сприятиме відновленню економіки і активізації кредитуванню фізичних осіб, передусім для поліпшення житлових умов;
2) усунути схеми незаконного виведення майна з-під обтяження кредитора;
3) спростити процес і зменшити витрати боржників і кредиторів (стягувачів) при врегулюванні боргу за рахунок вдосконалення позасудових інструментів;
4) врегулювати пропуски по погашенню кредитів у разі визнання спадку виморочним і низка інших запитань в процесі спадкоємства;
5) погоджувати норми Закону України "Про банки і банківську діяльність", а також частина підзаконних нормативних актів про порядок дотримання прав спадкоємців з положеннями Цивільного кодексу України;
6) для фізичних осіб встановити, що після завершення позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя по виконанню боржником - фізичною особою основного зобов'язання недійсні, якщо інше не визначене договором іпотеки або договором про надання кредиту або договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
Для юридичних осіб після завершення позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя по виконанню основного зобов'язання дійсні, якщо інше не визначене договором іпотеки або договором про надання кредиту або договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
7) уточнити в ГКУ, у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшився об'єм відповідальності боржника, такий поручитель несе відповідальність за порушення зобов'язання боржником виключно в об'ємі, який існував до такої зміни зобов'язання. В той же час пропонується чітко встановити, що поручительство припиняється повним виконанням основного зобов'язання або якщо кредитор впродовж терміну загальної позовної давності не пред'явить позову до поручителя;
8.) зменшити терміни пред'явлення кредитором спадкодавця вимог до спадкоємців (з одного року до 6 місяців з дня отримання спадкоємцем свідоцтва про право на спадок або з дня, коли він дізнався про прийняття спадку або про отримання спадкоємцем свідоцтва про право на спадок). Це виключає ситуацію, коли банк не знав і не міг знати про відкриття спадку;
9) звузити норму про обов'язок спадкоємця звернутися за свідоцтвом про право на спадок. Пропонується застосувати такий обов'язок тільки для обтяженого майна, що аналогічно діє обов'язку звернутися за свідоцтвом про право на спадок, якщо до її складу входить нерухоме майно;
10) зобов'язати іпотекодержателя (кредитора) звільняти іпотечне майно від накладених їм обтяжень не пізніше чим через 14 днів з дня повного погашення заборгованості іпотекодавцем (боржником);
11) залишити в силі норму ГКУ, яким встановлюється, що у разі застосування змінюваної процентної ставки в кредитному договорі повинен визначатися максимальний розмір процентної ставки.
12) уточнити норму про доступ банків в Державний реєстр актів цивільного стану. Пропонується надавати такий доступ в порядку і об'ємі, встановленому Міністерством юстиції, за наявності письмової згоди фізичної особи, якої торкаються відомості, вказані в актових записах.
Попереду звітність за 2-й квартал і півріччя. Виправляємо виявлені бухгалтером помилки
Як свідчать нормативні документи про бухоблік, бухгалтерську довідку складають для виправлення помилок минулих періодів.
Згідно п. 4.3 Положень № 88 помилки в облікових регістрах за минулий звітний період виправляють способом сторно. В цьому випадку складається бухгалтерська довідка, в ній відбивають:
помилку - червоним чорнилом, пастою кулькових ручок і тому подібне або зі знаком "-";
відповідний правильний запис - чорнилом, пастою кулькових ручок і тому подібне темного кольору.
Таким чином, в місяці виявлення помилки :
- анулюють неправильний запис;
- відбивають правильну суму і кореспонденцію рахунків бухобліку.
У довідці вказують причину помилки і посилання на документи і облікові регістри, в яких вона допущена. Бухгалтерську довідку підписує працівник, що склав її, і головний бухгалтер.
У Методрекомендациях № 356 є форма бухгалтерської довідки. Питання в тому, чи є бухгалтерська довідка первинним документом?
Первинним є документ, що містить відомості про господарську операцію, якою у свою чергу є дія (чи подія), що викликає зміни в структурі активів і зобов'язань, власному капіталі підприємства (ст. 1 Закону про бухоблік).
Оскільки бухгалтерська довідка, у більшості випадків, може містити відомості про господарські операції.Найчастіше, на підставі бухгалтерської довідки, формуються (коригуються) відповідні фінансові показники, прямо або що побічно впливають на структуру активів, зобов'язань і власного капіталу. Бухгалтерська довідка може вважатися первинним документом.
У листі № 31-11410-06-5/11705 вказано, що для відображення витрат, по яких на момент складання финотчетности не отримано від контрагентів первинних документів, відповідальна особа повинна скласти і передати у бухгалтерську службу документ (наприклад, бухгалтерську довідку) з вказівкою розрахункової суми витрат. Це означає, що бухгалтерська довідка не лише визнана первинним документом (адже тільки на їх основі відповідно до ст. 9 Закону про бухоблік можна робити записи у бухобліку), але і делеговані їй повноваження замінника первинних документів постачальника, оскільки в цьому листі вказано, що достатнім до моменту отримання первинних документів від контрагента являється застосування первинних документів, створених підприємством самостійно в довільній формі з дотриманням вимог Закону про бухоблік відносно обов'язкового реквізиту первинний документу.
Податок на прибуток
Як вже відзначалося, в листі № 31-11410-06-5/11705 бухгалтерська довідка визнана первинним документом для відображення витрат на період відсутності документів постачальника саме для цілей бухобліку і складання финотчетности. Проте в цьому листі не вказано, що його виведення поширюються також на податковий облік. Відмітимо, що доки немає однозначного роз'яснення відносно того, чи будуть при перевірці визнані в цілях оподаткування витрати, відбиті у бухгалтерському обліку на підставі довідки (при тимчасовій відсутності документів постачальника). Тому на практиці бухгалтери, як правило, уникають подібних ситуацій. Вважаємо, що безпечніше на момент перевірки отримати первинні документи від постачальника на підтвердження понесених витрат.
Податок на додану вартість
Згідно пп. "в" п. 201.11 ст. 201 Податкового кодексу бухгалтерська довідка, складена відповідно до п. 36 підрозділу 2 розділи ХХ цього Кодексу, є однією з підстав для зарахування сум ПДВ в податковий кредит без отримання податкової накладної.
Так, платник податків має право включити на підставі бухгалтерської довідки в податковий кредит виходячи з бази оподаткування. Але необхідно мати на увазі, що на підставі бухгалтерської довідки можна включити в податковий кредит суми податку згідно п. 36 підрозділу 2 розділи XX Кодексу тільки за наявності податкової накладної постачальника, зареєстрованої в ЕРНН.
Нове і актуальне про ПДВ:
|
Нова функція електронного кабінету по формуванню РК |
Тепер в сервісі "Електронний кабінет" у платників ПДВ з'явилася можливість відстежувати усю інформацію про коригування податкової накладної (ПН). У особистій частині сервісу став доступний перегляд повної інформації про ПН.
ДФС ввела для платників ПДВ новий сервіс, який дозволяє показувати максимально детальну інформацію про податкову накладну, враховуючи усі зареєстровані в ній розрахунки коригування.
Мета цього нового сервісу - скорочення помилок, які можуть бути допущені при складанні ПН і РК. Доступ до такої інформації можна отримати тільки в особистому кабінеті, в розділі "ЕРПН".
По указаным опціях пошуку ПН показується остаточних розрахунок з урахуванням потом зареєстрованих до неї РК за такими параметрами:
"Реєстраційний номер";
"Ознака документу (ПН- 0, РК- 1) ";
"Номер документу";
"Дата складання документу";
"Причина
коригування (РК) ";
"Номер рядка ПН
(номер рядка НН, коригується)";
"Номер рядка в xml файлі";
"Об'єми поставок без ПДВ";
"Кількість (ПН, гр.6) ";
"Ціна (ПН, гр.7) ";
"Зміна кількості (ЖК, гр.7) ";
"Ціна вказана в гр. 8 РК "Зміна ціни (ЖК гр.9) ";
"Кількість вказана в гр.10 РК";
"Код товару згідно УКТ ВЭД (ПН РК) ";
"Код послуги згідно ДКПП (ПН РК) ";
"Ознака товару (ПН РК) ", що імпортується;
"Код ставки (ПН РК) ";
"Код одиниці виміру (ПНК РК) ";
"Назва одиниці виміру";
"Звідна НН РК в звідній НН";
"Причина по якій не підлягає ненадання одержувачеві";
"Опис товару послуги".
Роздача рекламних каталогів не обкладається ПДВ і відноситься до валових витрат в повному об'ємі.
"Виставка - захід, пов'язаний з демонстрацією продукції, товарів і послуг, який сприяє просуванню їх на внутрішній і зовнішній ринок з урахуванням його кон'юнктури, створенню умов для проведення ділових переговорів з метою укладення договорів про постачання або протоколів про наміри, створення спільних підприємств, отримання інвестицій" 1.
"Реклама - інформація про особу або товар, поширена у будь-якій формі і будь-яким способом і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами і їх інтерес відносно таких особи або товару" 2.
Тобто можна зробити висновок: безкоштовна роздача каталогів на виставці, що містять інформацію про продукцію, якою торгує підприємство, повністю відноситиметься до витрат на рекламу в податковому обліку згідно з першим абзацом пп. 5.4.4 Закону про прибуток. Що стосується валових доходів у підприємства при безкоштовній роздачі каталогів зі своєю продукцією, то неможливо достовірно визначити доход, оскільки його просто немає, тобто немає валових доходів по такій операції.
Проаналізуємо, чи буде така безкоштовна роздача базою для обкладення ПДВ? Адже, з одного боку, у нас є п. 4.2 Закону об ПДВ, що вказує : "У разі постачання товарів (робіт, послуг) без оплати... база оподаткування визначається виходячи з фактичної ціни операції, але не нижче звичайних цін".
А постачання товару згідно п. 1.4 цього ж Закону передбачає перехід права власності на такий товар за компенсацію або без. У даному випадку при безкоштовній передачі каталогів (брошур, прайс-листів) потенційним покупцям на виставці останні отримують не товар, а інформацію про нього і про підприємство, т. е. немає факту постачання, а є факт обізнаності потенційних покупців про товар, послуги. Значить, немає і бази для нарахування ПДВ. Можна зробити висновок: каталоги з інформацією про продукцію підприємства при їх безкоштовній роздачі є товарно-матеріальними цінностями, що виконують виключно рекламну функцію, тому не є об'єктом обкладення ПДВ при такій роздачі.
Якщо за товар платить третя особа, хто і як оформляє НН?
ГФС в листі від 30.08.2016 № 14970/5/99-99-15-03-02-16 розглянула особливості складання, реєстрації податкових накладних в ЕРНН у рамках виконання договору підряду про приєднання до електричних мереж і формування податкового кредиту по ПДВ по таких податкових накладних. Податківці повідомили, що незалежно від того, що за умовами договору виконання обов'язку по платі за товари / послуги покладене на іншу особу, податкова накладна складається і реєструється в ЕРНН продавцем товарів / послуг на покупця (одержувача) таких товарів / послуг. Згідно з умовами договорів підряду платник не є одержувачем результатів виконаних робіт, законодавчі підстави для складання підрядником-виконавцем податкової накладної і реєстрації його в ЕРНН на платника відсутні. В цьому випадку підрядник-виконавець зобов'язаний скласти податкову накладну і зареєструвати її в ЕРНН на замовника, який є одержувачем виконаних робіт (покупцем). При цьому, оскільки замовником не здійснюється оплата підрядникові-виконавцеві за виконані роботи, законодавчі підстави для віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту по такій податковій накладній у замовника відсутні.
03.04.2018 р. на офіційному сайті ГФС України обнародуваний проект Постанови Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до Постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117". Проектом Постанови внесені зміни ознак, у разі відповідності яким податкові накладні/розрахунки коригування не підлягають моніторингу.
Зокрема, пропонується, що усі податкові накладні/розрахунки коригування (окрім податкових накладних, що не підлягають наданню одержувачеві (покупцеві) і/або складені за операціями, звільненими від оподаткування) підлягають моніторингу і перевіряються на відповідність критеріям ризикової платника податку, критеріям ризикової здійснення операцій і показникам позитивної податкової історії платника податків.
Таким чином, пропонується скоротити ознаки, за умови відповідності яким податкова накладна/розрахунок коригування не підлягають моніторингу.
Нагадаємо, що діючою редакцією постанови № 117 встановлені наступні ознаки НН/РК, за умови відповідності однієї з яких реєстрація в ЕРНН здійснюється без проведення моніторингу :
1) податкова накладна, що не підлягає наданню одержувачеві (покупцеві) і/або складена по операції, звільненій від оподаткування;
2) об'єм постачання, вказаний платником податку в НН/РК, зареєстрованих в ЕРНН в поточному місяці, з урахуванням представленої на реєстрацію в ЕРНН НН/РК, складає менше 500 тис. грн і керівник - посадовець такого платника податків є особою, що обіймає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податків;
3) одночасно значення показників D і P, розрахованих в приведеному в цьому підпункті, мають наступні розміри: D>0,03, Р<Рмх1, 4
Відпустки - 2018
Статтею 3 Закони про відпустки визначено право на відпустки у разі звільнення працівника. За бажанням працівника у разі його звільнення (окрім звільнення за порушення трудової дисципліни) йому має бути надана невикористана відпустка з подальшим звільненням. Датою звільнення в цьому випадку є останній день відпустки. В день звільнення працівникові мають бути виплачені усі суми, що належать йому від підприємства.
У разі звільнення працівника у зв'язку із закінченням терміну трудового договору невикористана відпустка може по його бажанню надаватися і тоді, коли час відпустки повністю або частково перевищує термін трудового договору. В цьому випадку дія трудового договору подовжується до закінчення відпустки.
Ненадання працедавцем найнятим робітникам щорічних відпусток повної тривалості в терміни, визначені Законом про відпустки і КЗоТ, є грубим порушенням законодавства про працю, за що він може притягати до відповідальності згідно із законодавством.
Якщо працівник з якихось причин не скористався своїм правом на щорічну відпустку за декілька попередніх років, він має право використати їх, а у разі звільнення, незалежно від підстав, йому має бути виплачена компенсація за усі невикористані дні щорічних відпусток згідно ст. 24 Закони про відпустки.
Законодавством не передбачений термін давності, після якого працівник втрачає право на щорічні відпустки. Нормативно-правові акти не містять заборони надавати щорічні відпустки у разі їх невикористання.
Визначення тривалості відпусток
Відповідно до ст. 5 Закону про відпустки тривалість відпусток розраховується в календарних днях (далі - до. д.) незалежно від режимів і графіків роботи.
Святкові і неробочі дні*, встановлені ст. 73 КЗоТ, при визначенні тривалості щорічних відпусток і додаткової відпустки працівникам, що мають дітей (ст. 19 Закону про відпустки), не враховуються.
Поняття "Святковий і неробочий день" треба відрізняти від поняття "Вихідний день". Вихідні дні в тривалість щорічної відпустки і відпустки працівникам, що мають дітей (ст. 19 Закону про відпустки), включаються, як і будь-які інші до. д. Тому відпустка не подовжується на кількість вихідних днів, що доводяться на період відпустки.